В команді IT-kitchen 10 працівників і кожної п’ятниці в кінці дня ми знаходимо півгодини часу, щоб зібратися гуртом і провести командний мітинг. Ми хочемо з раціональної точки зору розказати про те, яка користь нам від цього неформального заходу. І постараємся відповісти на питання:
- Мітинги потрібні лише IT-командам, котрі шанують Agile-методики? Чи наш досвід буде корисним колективам з інших галузей (банківська, юридична сфера)?
- Мітинги – це даремна трата дорогоцінного робочого часу чи навпаки – оптимізація робочого процесу?
- Навіщо різношерстому колективу різних спеціальностей цікавитися, чим займається його колега, котрий працює на зовсім іншому напрямку роботи?
І можливо ця стаття буде корисна для тих найманих працівників, котрим «приходиться» приймати участь в загальних нарадах. Хто вважає, що наради – це лише говорильня: побалакали, акцентували увагу на проблемі і розійшлися. Для кого «командний дух», «ефективність», «внутрішні комунікації» чи «підведення підсумків» – це лише красиві слова, котрі нічого не означають. Хто скептично відноситься до регулярних командних зустрічей і не бачить в цьому жодної користі для себе.
Дмитро Тихановський, проектний менеджер.
Я не знаю, яка логістика планерок у великих компаніях, наприклад, навіщо маркетинговому відділу збиратися разом з бухгалтерією. Але я точно знаю, навіщо збирається наш маленький колектив. Спеціалісти у нас різнопланових професій, але всіх об’єднує, що ми робимо один продукт (сайт з нуля) для конкретного замовника. Наш продукт – це ланцюжок, це поетапна робота. Я не буду читати лекцію про етапи розробки сайту, але кожен наш спеціаліст повинен розуміти своє місце в загальному ланцюжку розробки продукту. Мова йде про довгострокове планування своєї роботи. Наприклад, програміст не почне кодити, якщо дизайнер поки що не створив макет. На зібранні умовний програміст Саша розкаже, що він зараз пише код для умовного сайту про дивани. Цю інформацію чує умовний графічний дизайнер Ігор і робить для себе висновки, що наступна його задача – «диванний» сайт і трапиться це досить швидко, буквально – через тиждень. А значить, пора настроюватися і готуватися до нового проекту.
На тому самому зібранні умовний тестувальник Аня чує інформацію, що сайт про дивани знаходиться на етапі верстки і розуміє, що їй приступати до своїх задач прийдеться нескоро, можливо аж з наступного місяця, а значить, можна розставити для себе пріоритети – спочатку протестую сайт А, потім мені зручніше буде виконати роботу по сайту В, і тільки потім «візьмуся за дивани».
Я рекомендую регулярні командні зустрічі, якщо ваш колектив також гуртом, але по черзі займається одним продуктом. Не тільки начальство має стратегічно планувати і дивитися на процеси зверху. Це дійсно мотивує, коли кожен спеціаліст може складати для себе робочий графік.
Наталія Іськович, директор відділу маркетингу.
Доповню: окрім зустрічей на мітингах важливо щодня підтримувати культуру спілкування в команді. Якщо хтось з колег зауважив баг – якусь деталь, яка може якісно вплинути на проект, – потрібно негайно донести до відома.
Ви навіть можете самостійно зініціювати стендап (формат коротких зборів, коли всі стоять), та проговорити питання, які, ви вважаєте, є важливими до вияснення (в контексті проекту).
Це і є філософія Scrum-методології, коли ми не йдемо вперед, як воли (чи коні, коли їм шорами перекривали боковий кут зору, щоб вони зосередились лише на русі вперед), а озираємось на інших в групі, отримуємо негайний зворотній зв’язок, та за потреби корегуємо свою траєкторію руху.
Ольга Молодець, копірайтер
Для мене мітинги – це «розподіл моєї шкури», якщо можна так сказати. Так буває, коли один спеціаліст одночасно потрібен на кількох різних проектах. Робочі зустрічі – ідеальний час, щоби спільно вирішити, на якій ділянці роботи я потрібна вже завтра, а які задачі можна відкласти на кілька днів. І це працює. Я рекомендую мітинги тим командам, де один учасник постійно взаємодіє одразу з кількома іншими колегами. Наприклад, коли до одного копірайтера стоїть «черга» з менеджера проекту, маркетолога і SEO-спеціаліста одночасно. Я би не сказала, що це недостача кадрів, це особливості офісної роботи.
Також не вартує оминати увагою фінансовий аспект. Дійсно, якщо оплата праці залежить від виробітку, шкода тратити свій час на обговорення різних питань, котрі, можливо, не мають до твоєї роботи жодного відношення. Якщо в вашій компанії час – це гроші, краще поважати цей самий час.
Особисто я продаю свій робочий день по фіксованій ціні, тому мені не образливо раз на тиждень відволіктися від своїх творчих задач і приділити трішки часу колективу. По суті, за наші мітинги платить роботодавець. Також кожен знає, що має право інколи відмовитися від зібрання, наприклад, якщо «завал» по проекту, і колектив не осудить. Це дуже важливо – право вибору.
Дмитро Тихановський, проектний менеджер.
І ще давайте розглянемо питання розвитку soft skills на мітингах. Так, в мої обов’язки входить ще й таке. Не треба думати, що це примхи або нісенітниці – це ті навики, котрі ми отримуємо на роботі, а користь вони приносять в житті. Можна багато говорити про особистий ріст та роль «м’яких» навиків для підвищення ефективності, але давайте ввімкнемо внутрішнього циніка. Без розвинених soft skills шансів знайти круту роботу набагато менше. HR-менеджери великих компаній буквально сканують кандидата на ці навики. На сучасному ринку праці недостатньо бути сильним фахівцем, треба бути ще й командним гравцем і просто «хорошою людиною», як би це не звучало. Тому краще навчитися чомусь корисному, допоки вчать.
Мої спостереження такі: саме у айтішників soft skills розвинені найменше, ця професія сприяє ізольованості, кожен спеціаліст знаходиться «сам в собі і з собою», треба інколи витягувати їх з мушлі.
Тому ми завели традицію – приблизно 1-2 рази на місяць замість традиційних звітних обговорень проводити ворк-шоп, таку собі розвагу. В ігровому форматі вчимося ставити задачі, делегувати, давати зворотній зв’язок, брати відповідальність на себе, розвивати системне та креативне мислення. Таких навиків існує безліч, але я рекомендую за одну сесію опрацьовувати колективно не більше однієї навички. В інтернеті можна знайти ігрофіковані тренінги на будь-який запит і будь-який смак.
******
Ось така наша позиція. Давайте підсумуємо. Для IT-kitchen мітинги потрібні:
- Щоби самому собі сформувати робочий розклад.
- Щоби розказати про труднощі, з котрими довелося зіткнутися. І швидко, не затягуючи, отримати рішення, або хоча би план рішення.
- Щоби висловити ідеї щодо покращення того процесу, котрий впливає на твоє коло задач.
- Щоби не відволікати колег своїми потребами безкінечну кількість разів. Врешті-решт, говорити – простіше, ніж писати, слухати – зручніше, ніж читати.